Презентація досвіду

Презентація педагогічного досвіду

вчителя  Меденицької СЗШ І – ІІІст.

Дрогобицького району

Комар Ірини Іванівни

Емоційне та моральне виховання учнів у  форматі нетрадиційних уроків української мови та літератури

Вступ

                                                              Учитель – це той же вчений, але у своїй

                                                                особливій лабораторії, всебічно

                                                                вивчаючи учнів, він невпинно творить,

                                                                щоденно веде пошуки найдосконаліших

                                                                методів проектування доль і душ

                                                                людських.

                                                                                                    Б. Патон                                                               

Предметом сучасної педагогіки є всебічний розвиток особистості в умовах її освіти, навчання, виховання з дотриманням провідної ролі вихователя. Предметом виховної педагогіки є створення сприятливого психологічного клімату взаємовідносин, тобто такого клімату, де помічені зусилля учня, де те, що він робить, потрібне всьому колективу, а сама дитина виражається як особистість. На мою думку ,  особистість дитини – це її звички, ставлення до світу і до кожної людини окремо, її емоційний стан, мотиви поведінки, її погляди, почуття, прагнення,її вибір і стиль життєдіяльності, спосіб вираження свого внутрішнього світу.

К.Д.Ушинський писав: «Ніщо – ні слова, ні думки, ні навіть вчинки наші не виражають так ясно і точно нас самих і наше ставлення до світу, як наші відчуття: в них відчутний характер не окремої думки, не окремого рішення, а усього змісту душі нашої і її ладу».

За словами С.А.Рубінштейна, «головна справа виховання якраз у тому і полягає, щоб тисячами ниточок зв’язати людину з життям так, щоб з усіх сторін перед нею поставили задачі, для неї значущі, для неї привабливі, які вона вважає своїми,в розв’язання яких включається. Це дуже важливо, тому що головне джерело всіх недоліків, всіх вивихів у поведінці – це та душевна порожнеча,що виникає у людей, коли вони стають байдужими до життя, відходять убік, відчуваючи себе в ньому сторонніми спостерігачами».

Згадаймо значення слів «емоції» та «мораль».

Емоції (фр.) – душевні переживання, почуття гніву, печалі, радощів.

Мораль (лат.) -  система поглядів і уявлень, норм і оцінок, що визначає поведінку людей, одна з форм суспільної свідомості.

Моральне виховання – формування у людини характерних для даного суспільства норм поведінки.

Мета морального виховання - це не тільки боротьба з відхиленням від норм моральності, а перш за все цілеспрямований процес формування системи відносин людини до суспільства, праці, самого себе.

Отож, зміст морального виховання можна розглядати як формування складників моральної культури особистості :

v знання моральних норм ;

v моральні переконання, почуття, життєві орієнтації ;

v інтереси і потреби, звички моральної поведінки, мотиви моральних вчинків.

Є три функції морального виховання :

v інформативна

v ціннісно – орієнтована

v практично – дієва

Чому віддати перевагу: навчанню чи вихованню? Що важливіше для молодої особистості в сучасному інформаційному XXI столітті? Знання чи висока духовність? Звичайно, не може бути однозначної відповіді. Про це писав і Василь Сухомлинський: «Утвердити в кожній людині доброту, сердечність, чуйність, готовність надати допомогу, чутливість до всього живого і красивого – елементарна азбучна істина шкільного виховання, з цієї  істини починається школа».

Виховання – головне, тому що це щоденне формування у дитини загальнолюдських цінностей.

Згадаймо Є. М. Ільїна , який говорив : «Будь-який учень вчиться за двома програмами. Одну з них пропонує школа, училище, а іншу, як правило, більш реальну – сусідка по квартирі, друзі з двору, іноді власний батько, що збився зі шляху. Учителеві потрібно враховувати обидві програми».

Вплив на «другу програму» повинен іти на кожному уроці. Я намагаюся писати з учнями твори про своїх друзів, рідних ,близьких, індивідуально впливаю на особистість яскравими прикладами з літератури, проводжу бесіди на уроці і після уроку.

У кожному випадку намагаюся керуватися метою  - допомогти підліткові повірити у власні сили, пробудити  в ньому кращі якості особистості, піднести до висот гуманізму, громадянськості.

Також звертаю увагу на почуття, емоції, бо вони відіграють велику роль у формуванні моральної свідомості і самосвідомості особистості, активно використовую засоби естетичного виховання.

Значною проблемою сучасності є духовне спустошення, байдужість, брак любові, відсутності мрій і планів на майбутнє, марнування часу, безсоромне споживацтво. А людина, котра зруйнована зсередини, руйнує і світ. Криза особистості зумовлює політичну, екологічну, економічну й інші кризи суспільства, робить її тотальною. Василь Скуратівський у статті «Пам’ять родоводу» зазначав: «… проблема бездуховності складна й неоднозначна. Мусимо визнати, що в багатьох випадках завинили й самі. Десь-таки не довчили своїх дітей, у чомусь проґавили, не стали на захист духовних скарбниць».

Впровадження  досвіду:

•   значною мірою забезпечує розв’язання проблеми виховання;

•   сприяє та навчає трансформуванню гуманістичного світовідчуття у

    життєві  погляди;

•   розвиває вміння бачити проблему, знаходити шляхи її вирішення.

Мета досвіду:

•   формування духовного світу учнів, виховання загальнолюдських орієнтирів.

Завдання досвіду:

•   формування   компонентів   духовного світу дитини,    утвердження загальнолюдських морально-етичних орієнтирів;

•   збагачення позитивного життєвого досвіду шляхом зацікавлення художнім твором як «інструментом» пізнання світу, себе в ньому.

Науково-теоретичним підґрунтям досвіду є засади класиків української педагогіки  Г.Сковороди, С.Русової, роботи В.Сухомлинського, А.Макаренка, Я.Корчака, К.Ушинського. Творчо переосмислюю  і використовую  елементи перспективного педагогічного досвіду вчителів-новаторів  О.Демчука, С.Омельчука, О.Рудницької.

         Ми живемо  в час розквіту інформаційних технологій. З одного боку – це  Інтернет, з його невичерпними пізнавальними можливостями, з іншого – наша біда – так звані «комп’ютерні монстри». Тільки  можна уявити, хто виросте з дитини, мозок якої навіть вночі вбиває, ворогує, атакує.

         Альтернатива цьому є. Це гуманна, добра література. Я  повертаю  дитячі душі до книжок, на прикладах героїв показую їм загальнолюдські цінності, вчить дітей співвідносити себе з персонажами, вчитись у них доброти, чуйності, вірності, ввічливості…

На виховання кращих людських якостей наголошує і чинна Програма з української літератури. Сьогодні, як ніколи, перед педагогами стоїть важливе завдання: виховувати у школярів доброту і любов до людини. Для цього в системі навчально-виховної роботи сповна використовується той багатющий матеріал, який несе в собі мистецтво слова. Саме українська література і є носієм потужного заряду духовної енергії, здатна передавати  загальнолюдські й національні цінності від покоління до покоління.

Основна частина

Технологія реалізації проблемної теми

Саме українська література є одним із найпотужніших засобів у формуванні національної свідомості, високих ідеалів добра, почуття гуманності і патріотизму. Адже всім відомий вислів, що найкраще виховує людину життя. Літературні твори – то і є життя. На них я реалізую  свою проблемну тему.

Урок у 9 класі, де вивчається Біблія, урок  починаю  так: «Релігійні заповіді привчають людей до вироблення і прийняття загальнолюдських цінностей і правил співжиття. Біблія і донині звучить Доброю Новиною, сповіщаючи нам: зло і гріх – це смерть, добро і любов – це вічне життя. Як ви думаєте, що дає сучасникам читання Біблії ?»

Учні доходять до висновку, що вона дає добрі знання заповідей,  в яких розкриваються загальнолюдські цінності.

Рішуче відстоював ідеї гуманізму, народності, добра Г.Сковорода.  Під час вивчення творчості українського філософа  намагаюся довести учням, що пізнати себе людині потрібно для того, щоб виявити свої здібності, закладені природою, усвідомити власні фізичні і розумові можливості. Однією з умов загальнолюдського щастя філософ вважав доброзичливе ставлення людини до людини, працьовитість, взаємоповагу, вірність у дружбі.

         Підсумком  вивчення творчості Г.Сковороди стало написання твору-роздуму на тему: « В чому суть життя? Для чого ми живемо?»

Під час вивчення п’єси І.Котляревського «Наталка Полтавка»  мною було проведено урок-диспут «Душі,відкриті добру і чистоті». Розглядалися проблеми духовності людини, доброти,чесності, вірності в коханні.  Я намагалася  вміло підбирати  питання, які заохочували до диспуту всіх учнів класу: « Як би ви повелися, якщо опинилися б у ХІХ ст. на місці Наталки ? У чому полягає моральна краса головної героїні? Мій ідеал дівчини або хлопця.»

За повістю М.Коцюбинського «Тіні забутих предків» у 10 класі було проведено урок – прес-конференцію, на якому учні пізнавали неповторний колорит  і чарівність Гуцульщини, розкривали загальнолюдські проблеми в повісті, усвідомлювали вагу справжніх духовних цінностей у житті людини. Підсумком досліджень учнів стали міркування на тему: «Чи витають сьогодні поміж нас тіні забутих предків? Чи актуальна проблематика повісті нині?»

Не можна не згадати і про урок-спогад «Мрії зламане крило», присвячений вивченню життєвого і творчого шляху Лесі Українки. Щоб учні змогли глибше осягнути багатогранну особистість поетеси, я  підібрала цікаві спогади рідних та друзів Лесі Українки, листи, біографічні твори. Для створення відповідного настрою на уроці було використано записи музичних творів П.Чайковського, Ф.Шопена, В.Моцарта, Л.Бетховена, Ф.Шуберта. Клас був поділений на групи, які досліджували зовнішність поетеси, оточення, освіту, вдачу та характер, захоплення та обдарування, світогляд. Підсумком роботи стали висловлювання школярів на тему: «Чим привабила мене славетна поетеса? Що імпонує мені в Лесі Українці як особистості?»

Тісно пов'язаний з методичною проблемою був урок-психологічне дослідження за новелою М.Хвильового «Я (Романтика)». Учні з допомогою вчителя змогли глибоко зануритися у творчі задуми автора, осмислити процес морального самознищення і деградації людини в умовах революційного фанатизму. Досліджуючи шлях головного героя від людяного до деградації, було сформульовано твердження: «Революцію задумують ідеалісти і мрійники, а її плодами користуються авантюристи і мерзотники».

Враховуючи те, що старшокласники вже є свідомими суб’єктами родинних стосунків, вони можуть зрозуміти, а отже, і пояснити, що рід – це кровна і свояцька єдність поколінь, що генетично походять від одного предка. В 11класі ця проблема розглядалася під час вивчення роману у новелах Ю.Яновського «Вершники». Учні досліджували причини трагедії роду Половців. Благодатним  матеріалом для з’ясування цієї проблеми є повість О.Довженка «Україна в огні». Працюючи з текстом, учні усвідомлюють, що багатий і славний рід Лавріна Запорожця – це символ безсмертя українського народу. Старшокласники самостійно доходять висновку: незважаючи на жахливі картини боїв і страждань, віриться, що дружній і дужий рід Запорожців не зникне навіть після такої страшної війни, він продовжиться, і йому, як і Україні, не буде переводу.

Мені вдається  вдало реалізувати методичну проблему і на уроках розвитку зв’язного мовлення. Під час підготовки до написання твору-роздуму на морально-етичну тему в 11 класі допомогла учням зрозуміти, що матеріалом для таких творів є саме життя. Вони повинні навчитися спостерігати за навколишнім світом,аналізувати думки і вчинки людей, на підставі власного досвіду робити правильні висновки.

Актуальність проблеми нестандартних уроків та їхній вплив на всебічний розвиток учнів пов’язана насамперед із низьким рівнем готовності учнів до життя за межами навчального закладу.

Я  часто використовую у своїй практиці нетрадиційні уроки. Це, на мою думку, розвиває в учнів такі якості:

·        уміння приймати рішення та робити вибір;

·        уміти співпрацювати в колективі;

·        проявляти ініціативу;

·        навчитися працювати з великим обсягом різноманітної інформації;

·        самостійно здійснювати її пошук, обробку, аналіз.

Перш ніж запропонувати учням участь у нестандартних уроках, я допомагаю  створити  своєрідний  «архів» чи «банк даних», у якому була б зібрана велика кількість матеріалів, часом суперечливих і протилежних суджень, бо саме вони допомагають учневі виробити власну позицію, обрати те, що найбільш відповідає його особистості, аби потім переконати в істинності своєї точки зору товаришів. Нестандартний урок є одним з останніх етапів навчального циклу, так би мовити, верхівкою айсберга, оскільки основна навчальна діяльність відбувається на стадії підготовки до нього.

Нестандартні уроки заслуговують на право доповнити традиційні уроки, надовго залишаються у пам’яті учнів, справляють незабутнє враження.

Позаурочна робота – це також один із шляхів формування національної свідомості. Вона проводиться паралельно з роботою на уроці і служить засобом розширення, поглиблення і вдосконалення знань, здобутих учнями у школі.

До моєї системної позаурочної роботи належить випуск літературної стінгазети, проведення тематичних політінформацій, також були проведені літературні вечори  «Нам треба твого голосу, Тарасе»,  «Я в серці маю те, що не вмирає»,  «Душа моя – обірвана струна». Під час підготовки та проведення літературних заходів  опрацьовую з учнями багато матеріалу, щоб скласти й обговорити сценарій, назву свята. Це допомагає кожному вихованцеві знайти себе і самоствердитися.

Висновки

Доба незалежності розкрила духовні можливості для вчителя-україніста. Ми маємо можливість принципово по-новому прочитати українську класику. Ми переосмислили уроки історії України, об’єктивно визначили те, що цінне для нас, гідне наслідування, і те , що заслуговує на осуд, отримавши можливість художнім словом виховувати справжній , а не фальшивий патріотизм. Саме цій меті я підпорядковую свою роботу. Я цілком погоджуюсь із твердженням , що література – це колискова пісня, створена письменником, а виспівати її має вчитель словесності. Добро і святість є в кожній душі. Тільки потрібно відчути і розкрити їх, зробити так , щоб ожила в душах любов до рідного краю , щоб кожен був гордий, що він українець.