Інформаційна картка

ІНФОРМАЦІЙНА КАРТКА УЧАСНИКА КОНКУРСУ

«УЧИТЕЛЬ РОКУ - 2015»

Комар

Ірина

Іванівна

               

І. Загальні відомості
Громадянство України	українка
Населений пункт	смт.Меденичі, Дрогобицького району
Дата народження (день, місяць, рік)	22. 08. 1972 р.
Місце народження	смт. Меденичі, Дрогобицького району
Адреса особистого сайту, блогу та ін., де можна познайомитись з учасником та опублікованими їм матеріалами (якщо є)	http://irkomar.blogspot.com/
Адреса шкільного сайту в Інтернеті
ІІ. Робота
Місце роботи (найменування освітнього закладу відповідно до статуту)	Меденицька СЗШ І-ІІІ ст. Дрогобицького району Львівської області
Посада	вчитель української мови та літератури
Предмети, які викладає	українська мова та література
Класне керівництво (у даний час, в якому класі)	Класне керівництво 5-А класу
Загальний педагогічний та трудовий стаж (повних років на момент заповнення картки)	22 роки
Кваліфікаційна категорія	Вища
Відомості про досягнення учнів	2012 – 2013 н.р.  Хома Ірина – І місце в ІІтурі районної олімпіади Сов’як Роман – ІІ місце в ІІтурі  районної олімпіади 2013 – 2014 н.р. Сов’як Роман – І місце в ІІ турі районної олімпіади, участь в Міжнародному конкурсі ім.П.Яцика, І місце в ІІ турі
Відомості про друк у педагогічній пресі
Почесні звання та нагороди (найменування та дата отримання)
Місця та строки роботи за останні 10 років	Меденицька СЗШ І-ІІІст.
Викладацька діяльність за сумісництвом (місце роботи та посада)
ІІІ. Освіта
Найменування та рік закінчення професійної освіти	Харківський державний університет 1989 - 1996
Спеціальність, кваліфікація за дипломом	вчитель української мови та літератури
Додаткова професійна освіта за останні три роки (найменування освітніх програм, курсів, стажування і т.п., місця та строки їх отримання)	Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, Центр перепідготовки та післядипломної освіти з 30 вересня 2013 року по 11 жовтня 2013 року «Розвиток пізнавальної активності учнів на уроках української мови та літератури»
Знання іноземної мови (вказати рівень володіння)	Німецька зі словником
Вчений ступінь
Назва дисертаційної роботи (робіт)
Основні публікації (в т.ч. брошури, книги)
IV. Громадська діяльність
Участь у роботі громадських організацій (найменування, напрям діяльності, дата вступу)
Участь у діяльності управлінської (шкільної) ради	Голова методоб’єднання вчителів української мови та літератури і світової літератури
Участь в реалізації районних, обласних, державних проектах (указати статус участі)
V. Дозвілля
Хобі	кулінарія
Спортивні захоплення та досягнення
Сценічні таланти
VІ. Контакти
Робоча адреса з поштовим індексом	82160 Львівська область Дрогобицький район смт.Меденичі, вул.Шкільна,3
Домашня адреса з індексом	82160 Львівська область Дрогобицький район смт.Меденичі, вул. Виноградна,26
Робочий телефон з міжміським кодом	03244 – 70 - 551
Домашній телефон з міжміським кодом
Мобільний телефон	097 – 383 – 55- 35
Факс з міжміським кодом
Робоча електронна пошта
Особиста електронна пошта	irynakomar1972@gmail.com.ua
VІІ. Документи
Паспорт(серія, №, ким і коли виданий)	КА № 285941Дрогобицький РВУМВС України у Львівській області 25 грудня 1996р.
ІПН (індивідуальний податковий номер)	2653212189
VІІІ. Професійні цінності
Професійне кредо учасника	Навчаючи інших, учитись самій, В житті все робити з любов’ю. За кожний мій вчинок щоб діти могли Згадати мене добрим словом.
Чим приваблює робота в школі	У моїх учнях проростають зернини моєї душі. Досягнення учнів, набуті знання  та вміння – це плоди моєї праці.
В чому, за думкою учасника, складається місія переможця Конкурсу «Учитель року»	Поділитися досвідом, перейняти досвід своїх колег, зробити крок вперед.
ІХ. Додатки
Добірка кольорових фотографій: -         Портрет 9х13 см; -         Жанрова (з уроку, позакласного заходу, педагогічної наради та ін.) -         Додаткові жанрові фотографії (не більше 5)	Подаються на компакт-диску (або на іншому електронному носії) у форматі JPEG («*.jpg»), 300 точок на дюйм без зменшення оригінального розміру
Цікаві відомості про учасника не розкриті попередніми розділами картки (не більше 500 слів)
Авторські статті та розробки учасника, які б він хотів опублікувати в засобах масової інформації	Подаються на ком пакт-диску (або іншому електронному носії) у форматі DOC («*.doc»), не більше 5-ти.

* Вірність відомостей,

які представлені в інформаційній карті, підтверджую. 

Даю дозвіл на внесення інформації в базу даних і використання заявки (крім контактних, паспортних даних та ІПН (індивідуального податкового номеру) в некомерційних цілях для розміщення в Інтернеті, буклетах і періодичних освітніх виданнях з можливістю редакторської обробки.

Презентація досвіду

Презентація педагогічного досвіду

вчителя  Меденицької СЗШ І – ІІІст.

Дрогобицького району

Комар Ірини Іванівни

Емоційне та моральне виховання учнів у  форматі нетрадиційних уроків української мови та літератури

Вступ

                                                              Учитель – це той же вчений, але у своїй

                                                                особливій лабораторії, всебічно

                                                                вивчаючи учнів, він невпинно творить,

                                                                щоденно веде пошуки найдосконаліших

                                                                методів проектування доль і душ

                                                                людських.

                                                                                                    Б. Патон                                                               

Предметом сучасної педагогіки є всебічний розвиток особистості в умовах її освіти, навчання, виховання з дотриманням провідної ролі вихователя. Предметом виховної педагогіки є створення сприятливого психологічного клімату взаємовідносин, тобто такого клімату, де помічені зусилля учня, де те, що він робить, потрібне всьому колективу, а сама дитина виражається як особистість. На мою думку ,  особистість дитини – це її звички, ставлення до світу і до кожної людини окремо, її емоційний стан, мотиви поведінки, її погляди, почуття, прагнення,її вибір і стиль життєдіяльності, спосіб вираження свого внутрішнього світу.

К.Д.Ушинський писав: «Ніщо – ні слова, ні думки, ні навіть вчинки наші не виражають так ясно і точно нас самих і наше ставлення до світу, як наші відчуття: в них відчутний характер не окремої думки, не окремого рішення, а усього змісту душі нашої і її ладу».

За словами С.А.Рубінштейна, «головна справа виховання якраз у тому і полягає, щоб тисячами ниточок зв’язати людину з життям так, щоб з усіх сторін перед нею поставили задачі, для неї значущі, для неї привабливі, які вона вважає своїми,в розв’язання яких включається. Це дуже важливо, тому що головне джерело всіх недоліків, всіх вивихів у поведінці – це та душевна порожнеча,що виникає у людей, коли вони стають байдужими до життя, відходять убік, відчуваючи себе в ньому сторонніми спостерігачами».

Згадаймо значення слів «емоції» та «мораль».

Емоції (фр.) – душевні переживання, почуття гніву, печалі, радощів.

Мораль (лат.) -  система поглядів і уявлень, норм і оцінок, що визначає поведінку людей, одна з форм суспільної свідомості.

Моральне виховання – формування у людини характерних для даного суспільства норм поведінки.

Мета морального виховання - це не тільки боротьба з відхиленням від норм моральності, а перш за все цілеспрямований процес формування системи відносин людини до суспільства, праці, самого себе.

Отож, зміст морального виховання можна розглядати як формування складників моральної культури особистості :

v знання моральних норм ;

v моральні переконання, почуття, життєві орієнтації ;

v інтереси і потреби, звички моральної поведінки, мотиви моральних вчинків.

Є три функції морального виховання :

v інформативна

v ціннісно – орієнтована

v практично – дієва

Чому віддати перевагу: навчанню чи вихованню? Що важливіше для молодої особистості в сучасному інформаційному XXI столітті? Знання чи висока духовність? Звичайно, не може бути однозначної відповіді. Про це писав і Василь Сухомлинський: «Утвердити в кожній людині доброту, сердечність, чуйність, готовність надати допомогу, чутливість до всього живого і красивого – елементарна азбучна істина шкільного виховання, з цієї  істини починається школа».

Виховання – головне, тому що це щоденне формування у дитини загальнолюдських цінностей.

Згадаймо Є. М. Ільїна , який говорив : «Будь-який учень вчиться за двома програмами. Одну з них пропонує школа, училище, а іншу, як правило, більш реальну – сусідка по квартирі, друзі з двору, іноді власний батько, що збився зі шляху. Учителеві потрібно враховувати обидві програми».

Вплив на «другу програму» повинен іти на кожному уроці. Я намагаюся писати з учнями твори про своїх друзів, рідних ,близьких, індивідуально впливаю на особистість яскравими прикладами з літератури, проводжу бесіди на уроці і після уроку.

У кожному випадку намагаюся керуватися метою  - допомогти підліткові повірити у власні сили, пробудити  в ньому кращі якості особистості, піднести до висот гуманізму, громадянськості.

Також звертаю увагу на почуття, емоції, бо вони відіграють велику роль у формуванні моральної свідомості і самосвідомості особистості, активно використовую засоби естетичного виховання.

Значною проблемою сучасності є духовне спустошення, байдужість, брак любові, відсутності мрій і планів на майбутнє, марнування часу, безсоромне споживацтво. А людина, котра зруйнована зсередини, руйнує і світ. Криза особистості зумовлює політичну, екологічну, економічну й інші кризи суспільства, робить її тотальною. Василь Скуратівський у статті «Пам’ять родоводу» зазначав: «… проблема бездуховності складна й неоднозначна. Мусимо визнати, що в багатьох випадках завинили й самі. Десь-таки не довчили своїх дітей, у чомусь проґавили, не стали на захист духовних скарбниць».

Впровадження  досвіду:

•   значною мірою забезпечує розв’язання проблеми виховання;

•   сприяє та навчає трансформуванню гуманістичного світовідчуття у

    життєві  погляди;

•   розвиває вміння бачити проблему, знаходити шляхи її вирішення.

Мета досвіду:

•   формування духовного світу учнів, виховання загальнолюдських орієнтирів.

Завдання досвіду:

•   формування   компонентів   духовного світу дитини,    утвердження загальнолюдських морально-етичних орієнтирів;

•   збагачення позитивного життєвого досвіду шляхом зацікавлення художнім твором як «інструментом» пізнання світу, себе в ньому.

Науково-теоретичним підґрунтям досвіду є засади класиків української педагогіки  Г.Сковороди, С.Русової, роботи В.Сухомлинського, А.Макаренка, Я.Корчака, К.Ушинського. Творчо переосмислюю  і використовую  елементи перспективного педагогічного досвіду вчителів-новаторів  О.Демчука, С.Омельчука, О.Рудницької.

         Ми живемо  в час розквіту інформаційних технологій. З одного боку – це  Інтернет, з його невичерпними пізнавальними можливостями, з іншого – наша біда – так звані «комп’ютерні монстри». Тільки  можна уявити, хто виросте з дитини, мозок якої навіть вночі вбиває, ворогує, атакує.

         Альтернатива цьому є. Це гуманна, добра література. Я  повертаю  дитячі душі до книжок, на прикладах героїв показую їм загальнолюдські цінності, вчить дітей співвідносити себе з персонажами, вчитись у них доброти, чуйності, вірності, ввічливості…

На виховання кращих людських якостей наголошує і чинна Програма з української літератури. Сьогодні, як ніколи, перед педагогами стоїть важливе завдання: виховувати у школярів доброту і любов до людини. Для цього в системі навчально-виховної роботи сповна використовується той багатющий матеріал, який несе в собі мистецтво слова. Саме українська література і є носієм потужного заряду духовної енергії, здатна передавати  загальнолюдські й національні цінності від покоління до покоління.

Основна частина

Технологія реалізації проблемної теми

Саме українська література є одним із найпотужніших засобів у формуванні національної свідомості, високих ідеалів добра, почуття гуманності і патріотизму. Адже всім відомий вислів, що найкраще виховує людину життя. Літературні твори – то і є життя. На них я реалізую  свою проблемну тему.

Урок у 9 класі, де вивчається Біблія, урок  починаю  так: «Релігійні заповіді привчають людей до вироблення і прийняття загальнолюдських цінностей і правил співжиття. Біблія і донині звучить Доброю Новиною, сповіщаючи нам: зло і гріх – це смерть, добро і любов – це вічне життя. Як ви думаєте, що дає сучасникам читання Біблії ?»

Учні доходять до висновку, що вона дає добрі знання заповідей,  в яких розкриваються загальнолюдські цінності.

Рішуче відстоював ідеї гуманізму, народності, добра Г.Сковорода.  Під час вивчення творчості українського філософа  намагаюся довести учням, що пізнати себе людині потрібно для того, щоб виявити свої здібності, закладені природою, усвідомити власні фізичні і розумові можливості. Однією з умов загальнолюдського щастя філософ вважав доброзичливе ставлення людини до людини, працьовитість, взаємоповагу, вірність у дружбі.

         Підсумком  вивчення творчості Г.Сковороди стало написання твору-роздуму на тему: « В чому суть життя? Для чого ми живемо?»

Під час вивчення п’єси І.Котляревського «Наталка Полтавка»  мною було проведено урок-диспут «Душі,відкриті добру і чистоті». Розглядалися проблеми духовності людини, доброти,чесності, вірності в коханні.  Я намагалася  вміло підбирати  питання, які заохочували до диспуту всіх учнів класу: « Як би ви повелися, якщо опинилися б у ХІХ ст. на місці Наталки ? У чому полягає моральна краса головної героїні? Мій ідеал дівчини або хлопця.»

За повістю М.Коцюбинського «Тіні забутих предків» у 10 класі було проведено урок – прес-конференцію, на якому учні пізнавали неповторний колорит  і чарівність Гуцульщини, розкривали загальнолюдські проблеми в повісті, усвідомлювали вагу справжніх духовних цінностей у житті людини. Підсумком досліджень учнів стали міркування на тему: «Чи витають сьогодні поміж нас тіні забутих предків? Чи актуальна проблематика повісті нині?»

Не можна не згадати і про урок-спогад «Мрії зламане крило», присвячений вивченню життєвого і творчого шляху Лесі Українки. Щоб учні змогли глибше осягнути багатогранну особистість поетеси, я  підібрала цікаві спогади рідних та друзів Лесі Українки, листи, біографічні твори. Для створення відповідного настрою на уроці було використано записи музичних творів П.Чайковського, Ф.Шопена, В.Моцарта, Л.Бетховена, Ф.Шуберта. Клас був поділений на групи, які досліджували зовнішність поетеси, оточення, освіту, вдачу та характер, захоплення та обдарування, світогляд. Підсумком роботи стали висловлювання школярів на тему: «Чим привабила мене славетна поетеса? Що імпонує мені в Лесі Українці як особистості?»

Тісно пов'язаний з методичною проблемою був урок-психологічне дослідження за новелою М.Хвильового «Я (Романтика)». Учні з допомогою вчителя змогли глибоко зануритися у творчі задуми автора, осмислити процес морального самознищення і деградації людини в умовах революційного фанатизму. Досліджуючи шлях головного героя від людяного до деградації, було сформульовано твердження: «Революцію задумують ідеалісти і мрійники, а її плодами користуються авантюристи і мерзотники».

Враховуючи те, що старшокласники вже є свідомими суб’єктами родинних стосунків, вони можуть зрозуміти, а отже, і пояснити, що рід – це кровна і свояцька єдність поколінь, що генетично походять від одного предка. В 11класі ця проблема розглядалася під час вивчення роману у новелах Ю.Яновського «Вершники». Учні досліджували причини трагедії роду Половців. Благодатним  матеріалом для з’ясування цієї проблеми є повість О.Довженка «Україна в огні». Працюючи з текстом, учні усвідомлюють, що багатий і славний рід Лавріна Запорожця – це символ безсмертя українського народу. Старшокласники самостійно доходять висновку: незважаючи на жахливі картини боїв і страждань, віриться, що дружній і дужий рід Запорожців не зникне навіть після такої страшної війни, він продовжиться, і йому, як і Україні, не буде переводу.

Мені вдається  вдало реалізувати методичну проблему і на уроках розвитку зв’язного мовлення. Під час підготовки до написання твору-роздуму на морально-етичну тему в 11 класі допомогла учням зрозуміти, що матеріалом для таких творів є саме життя. Вони повинні навчитися спостерігати за навколишнім світом,аналізувати думки і вчинки людей, на підставі власного досвіду робити правильні висновки.

Актуальність проблеми нестандартних уроків та їхній вплив на всебічний розвиток учнів пов’язана насамперед із низьким рівнем готовності учнів до життя за межами навчального закладу.

Я  часто використовую у своїй практиці нетрадиційні уроки. Це, на мою думку, розвиває в учнів такі якості:

·        уміння приймати рішення та робити вибір;

·        уміти співпрацювати в колективі;

·        проявляти ініціативу;

·        навчитися працювати з великим обсягом різноманітної інформації;

·        самостійно здійснювати її пошук, обробку, аналіз.

Перш ніж запропонувати учням участь у нестандартних уроках, я допомагаю  створити  своєрідний  «архів» чи «банк даних», у якому була б зібрана велика кількість матеріалів, часом суперечливих і протилежних суджень, бо саме вони допомагають учневі виробити власну позицію, обрати те, що найбільш відповідає його особистості, аби потім переконати в істинності своєї точки зору товаришів. Нестандартний урок є одним з останніх етапів навчального циклу, так би мовити, верхівкою айсберга, оскільки основна навчальна діяльність відбувається на стадії підготовки до нього.

Нестандартні уроки заслуговують на право доповнити традиційні уроки, надовго залишаються у пам’яті учнів, справляють незабутнє враження.

Позаурочна робота – це також один із шляхів формування національної свідомості. Вона проводиться паралельно з роботою на уроці і служить засобом розширення, поглиблення і вдосконалення знань, здобутих учнями у школі.

До моєї системної позаурочної роботи належить випуск літературної стінгазети, проведення тематичних політінформацій, також були проведені літературні вечори  «Нам треба твого голосу, Тарасе»,  «Я в серці маю те, що не вмирає»,  «Душа моя – обірвана струна». Під час підготовки та проведення літературних заходів  опрацьовую з учнями багато матеріалу, щоб скласти й обговорити сценарій, назву свята. Це допомагає кожному вихованцеві знайти себе і самоствердитися.

Висновки

Доба незалежності розкрила духовні можливості для вчителя-україніста. Ми маємо можливість принципово по-новому прочитати українську класику. Ми переосмислили уроки історії України, об’єктивно визначили те, що цінне для нас, гідне наслідування, і те , що заслуговує на осуд, отримавши можливість художнім словом виховувати справжній , а не фальшивий патріотизм. Саме цій меті я підпорядковую свою роботу. Я цілком погоджуюсь із твердженням , що література – це колискова пісня, створена письменником, а виспівати її має вчитель словесності. Добро і святість є в кожній душі. Тільки потрібно відчути і розкрити їх, зробити так , щоб ожила в душах любов до рідного краю , щоб кожен був гордий, що він українець.

Конспект уроку

Вічна таїна світу, кохання і смерті.

(За повістю М.Коцюбинського «Тіні забутих предків» та однойменним кінофільмом С.Параджанова)

Урок – прес-конференція

Вічна таїна світу,кохання і смерті

(За повістю М.Коцюбинського «Тіні забутих предків» та однойменним кінофільмом С.Параджанова)

Урок – прес-конференція

Мета:  аналізуючи художні картини,створені майстерним словом письменника,проникаючи  в поетичну тканину повісті, допомогти учням збагнути неповторний колорит і  чарівність Гуцульщини, осмислити працю й духовне життя її мешканців; розкрити фольклорні джерела повісті, загальнолюдські проблеми в ній; проаналізувати образи Марічки й Івана, показати глибину почуттів закоханих; допомогти усвідомити вагу справжніх духовних цінностей у житті людини;  розвивати вміння аналізувати прозові твори, усне  мовлення, дослідницькі здібності, уміння працювати з додатковою інформацією; виховувати естетичні смаки, бажання глибше вивчати духовний світ українців. 

        

Тип уроку: урок прес-конференція.

Обладнання: тексти, мультимедійні презентації, фотокадри з фільму.

Учні повинні знати: зміст повісті «Тіні забутих предків»; історію її створення; проблематику та образи;сюжетну лінію Іван – Марічка; історію зйомок кінокартини.

Учні повинні вміти: пояснювати образи і символи твору; розкривати особливості світогляду героїв;

показати протиставлення реалій життя внутрішньому світові душевно багатих натур.

Перебіг уроку

І. Організаційний момент.

              ІІ . Мотивація навчальної діяльності.

1.      З’ясування емоційної готовності до уроку.

2.       Актуалізація суб’єктивного досвіду та опорних знань.

         Шановні гості, ми раді вітати вас на нашому уроці і запрошуємо полинути разом із нами у чарівний край, де живуть щедрі душею люди, що називають себе гуцулами.

(1-15 слайди: під супровід гуцульської музики демонструються ілюстрації карпатських ландшафтів)

         Це голоси Карпат, що підпирають небо не вершинами, а своїм духом, піснями, самобутністю краю. Видзвонюють гірські потоки. Гори вмиваються голубими небесами, і тумани, як сиві казкові діди, блукають полонинами. Хто хоч раз побуває у Карпатах, у мальовничому гуцульському краю, той назавжди зачарується його надзвичайною красою. Цей край вабить до себе предковічною загадковістю.

ГУЦУЛИ

 Там,  де  гори  срібносині,

 Де  Карпат  високі  шпилі,

 Проживають  люди  сильні,

 Щедрі  словом,  зором  пильні.

 Мой,  опришки  дужі  й  спритні,

 Сонцем  повні  їхні  лиця.

 Що  не  серденько  -  то  скрипка,

 Що  не  очі  -  гір  зірниці.

 Славні  честю,  файні  в  ділі,

 Життєствердні  в  добрій  волі.

 Поміж  себе  неподібні,

 Наче  квіти  в  чистім  полі.

 Гей,  співає  гойний  легіт,

 Аби  небо  й  зорі  чули,

 Що  цей  нарід  -  гордий  легінь,

 І  зовуть  його  -  гуцули.

Гірський край багато хто пробував  описувати, але ніхто не зробив цього з такою досконалістю, як М.Коцюбинський.

На запрошення Володимира Гнатюка Коцюбинський по дорозі на відпочинок в Італію у 1910 році відвідав Карпати. У той час село Криворівня було улюбленим курортним місцем письменників як Східної ,так і Західної України. Тут неодноразово відпочивали І.Франко, Леся Українка, Василь Стефаник. Враження про Карпати, гуцульську Криворівню були такими сильними, що письменник вирішив написати твір. У липні 1911року, вдруге прибувши із сином Юрієм до Криворівні, письменник вивчає життя гуцулів, їхні звичаї, побут, фольклор, записує говірку, назви рослин, проймається духом гірської природи. На три дні поїхав у гори. Разом з вівчарями спав, їв, блукав з їхніми отарами та начувся всього, чим багатий цей дивний світ.

Спогади письменника:

«Весь час проводжу в екскурсіях по горах, верхи на гуцульському коні, легкому й граціозному, як балерина. Побував у диких місцях, доступних не багатьом…Скільки тут красивих казок, переказів, вірувань, символів! Збираю матеріали, переживаю природу, дивлюсь, слухаю і вчусь! Коли б я хоч трохи переніс на папір колорит Гуцульщини і запах Карпат, то й з того був би задоволений.»

Зрозуміло,що вихідцеві з центральної України мало було лише вражень і спостережень, тому він опрацьовує п’ятитомне дослідження В.Шухевича «Гуцульщина», «Матеріали для гуцульської демонології» А.Онищука. Після докладного ознайомлення з природою і звичаями Гуцульщини М.Коцюбинський зізнається : «…боюсь, хвилююсь, але пишу.»

Усі ці набуті знання лягли рівними рядками на папір, створивши сторінки повісті, остання з яких була перегорнена рукою митця у жовтні 1911 року. Він приїжджав у Криворівню й утретє у 1912 році, маючи, очевидно, намір продовжити свої «Тіні забутих предків». Та смерть письменника не дала йому змоги здійснити цей намір.

Повість було закінчено 1911 року, а вперше надруковано в «Літературно – науковому віснику» в 1912році у Львові. Приблизно в той самий час були написані «Лісова пісня» Лесі Українки, «Украдене щастя» Івана Франка, «В неділю рано зілля копала» Ольги Кобилянської, в яких також опоетизовується природа і кохання, прославляється прагнення людини до світлого життя, гармонії.

Чи випадковим є цей збіг?

У час великих розчарувань та краху надій сучасники Коцюбинського не бачили в реальному житті ідеалів і шукали їх там, де цивілізація поступалася природі. Тому початок століття позначений появою романтизованої літератури.

(20 слайд: вислів А.Крушельницького)

 А.Крушельницький сказав: “Гуцульщині “Тінями забутих предків” поставив М.Коцюбинський в українському письменстві  віковічний пам’ятник ”.

Він невеликий, всього 50 сторінок. А за своїм художнім значенням — ціле багатство. І насамперед — це поезія землі з її природою, добрими і злими духами, диханням віків.

III.        Повідомлення теми, мети уроку.

(21 слайд: тема, мета уроку)

Сьогодні на уроці ми поговоримо про єдність буття, природи і людини, збагнемо неповторний колорит Гуцульщини, самобутність гуцулів, розкриємо їхнє міфологічне світовідчуття.

(22 слайд:епіграф)

IV.        Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

                   Літературознавець С.Жила пише: “Повість М.Коцюбинського “Тіні забутих   предків ” має зміст, що не піддається однозначному тлумаченню. Про що ця книга?

·        Про нестихаюче воронування Палійчуків та палке кохання дітей цих старовинних гуцульських родів — Івана та Марічки?

·        Про тіні забутих предків і їхній вплив на життя людське?

·        Про утвердження духовного начала в людині?

·        Про добро і зло?

·        Про народження, любов і смерть, про підтримку людини землею і космосом, а отже і про життя.

·        Так, очевидно, це поема про життя… Про життя в усіх його вимірах…”

Чи погоджуєтеся ви з такою думкою?

(Варіант відповіді.

Я погоджуюсь із цією думкою. М.Коцюбинський—художник, психолог. Він хотів    зазирнути в душу людини, зрозуміти, чим ця душа живе, чому радіє і чим засмучується, на що сподівається. Найбільший його здобуток не в описі етнографічних тонкощів, а в хвалі життю й глибокій філософській проблематиці).

Назва твору письменникові далася не відразу. Він перебирає тринадцять варіантів її. Найважливіше , що йому хотілося підкреслити в назві - це таємничість і казковість, показати Карпати як своєрідний загадковий куточок, острівець із своїм, не схожим на звичайний, світом. Письменник намагався окреслити й обмежити простір, у якому розвиватиметься дія. І він записує: « В зелених горах»

Проте перша назва не вдовольнила автора. Мабуть, тому, що в ній не було головного - дихання гір, тобто міфологічного світу, в якому жили люди, що їх населяли. Жили сьогодні, вчора, як і сотні років тому. А саме про цю заглибленість у віки Коцюбинському і хотілося сказати найбільше. Наступні варіанти пов'язані з пошуком назви, яка б містила саме такий зміст: « Тіні минулого», «Голос віків» «Відгомін передвіку» «Подих віків» «Голоси передвічні» «Спадок віків». Але й ці назви автора не задовольнили. У них не було людини, тобто того, чий голос долинає , чиє дихання чути. Новий варіант - «Дар предків забутих» також не влаштовував письменника. Дар - неконкретне неточно. І він замінив цю назву іншою «Тіні забутих предків». Тоді ще раз перебирає можливі комбінації зі словом «предки» - «Голос забутих предків» «Слідами предків», «Сила забутих предків». І нарешті, остаточного зупиняється на назві «Тіні забутих предків», що містить натяк на загадковість, казковість і дихання віків.

·        Чому саме така назва відповідає задумові твору?

Здавна вважалося, що тінь є другим «я» людини, можливо, її душею. Душа-тінь здатна покидати тіло і переходити в тіло іншої людини, тварини. Таким чином, Іван та Марічка – це тіні забутих предків, які жили в далекому минулому. Вони, водночас,  далекі  предки для тих Івана та Марічки, які житимуть у далекому майбутньому. Отже, Іван та Марічка – це ще одне вірування гуцулів, які найдовше зберегли давні звичаї. Ми підсвідомо відчуваємо присутність поряд із собою душ далеких предків, частиною яких є самі.

Предки забуті, але їхні болі і радощі, шукання тінями живуть і зараз

повторюються в нас. Заголовок вказує на злободенність порушених проблем.

Давайте визначимо проблематику твору.

            (25 слайд: проблематика твору)

Життя горян — це химерне поєднання християнського та язичницького (пантеїзм). Хоч у гірському селі “всі були богомільні”, але дотримувались язичницьких звичаїв та обрядів. М.Коцюбинський відобразив у слові цей двоєдиний барвистий світ. Язичництво цікавило письменника навіть більше. Тому так багато уваги віддає він казково-демонічному, фантастичному світу довкола Івана та Марічки.

( 34 слайд: презентація учнівського проекту з 34 до 47 слайду)

Найпоетичніші сторінки повісті пов’язані з образами Івана та Марічки. Це справжня симфонія почуттів, і ведучою мелодією в ній звучить кохання Івана та Марічки, яким судилося стати українськими Ромео і Джульєттою, втілити у своїх літературних долях найголовніше – гармонію людських душ.

Вони лише в розлуці сумували,

Немов рослини, вирвані з землі,

Мов ручаї,що джерело втрачали,

Мов дітлахи без матері малі.

Нема на світі єдності такої,

Як єдність душ, коли кохають двоє.

Спробуймо наблизитися до розуміння цієї вічної таїни буття, дарованої людям. А також з’ясувати, у чому вбачає смисл людського життя автор.

·      Сюжет повісті перегукується з трагедією Шекспіра «Ромео і Джульєтта». У них чимало спільних рис. Яких?

·      А у чому відмінність твору Коцюбинського і  твору англійського класика?

Бесіда :

·     За яких обставин познайомилися майбутні закохані? Доведіть, що ця сцена побудована на контрасті.

·     Як у творі розповідається про творчу уяву Івана, його талант?

·     Кохання – це найбільша загадка: чому ще вчора чужі люди раптом стають найріднішими, найдорожчими одне одному?

·     Чи була талановитою Марічка? Доведіть свою думку цитатою.

·     Як бачимо, душевні поривання героїв сплітаються в чарівну пісню, яку Іван виграє на флоярі, а Марічка виспівує. Які сцени повісті ви назвали б апофеозом кохання?

·     Як поставилися закохані до вимушеної розлуки?

·     Кажуть, що між закоханими існує тісний зв'язок : вони відчувають одне одного на відстані. Як Коцюбинський показує це на прикладі своїх героїв?

·     Як Іван пережив смерть Марічки?

·     Чи можна вважати зрадою одруження Івана з Палагною? Що було основним мотивом для цього кроку?

·     Втративши кохану людину, друга її половинка шукає для нових стосунків таку, що зовнішніми рисами, а особливо характером нагадувала б перше кохання. Чому ж Іван обирає повну протилежність Марічці?

·     Як ви вважаєте, чому автор дає детальний опис зовнішності Палагни, а про зовнішність Марічки не сказано жодного слова?

·     Поясніть, як ви розумієте слова: «Тусок обіймав серце Івана, душа банувала за чимось кращим, хоч невідомим, тяглася в інші світи, де можна б спочити. Тоді він кидав роботу і десь пропадав».

·     Отже, сімейне життя не склалося, газдування  не приносить розради, а ще у їхнє життя входить Юра? Хто він?

·     Чи відразу Палагна стала любаскою Юри? Що її стримувало?

·     Що призвело до їхнього гріховного зв’язку ?

·     Як Іван реагує на зв'язок Палагни та Юри? Чому він не хотів помсти?

·     Чи був Юра головною причиною суму і душевного безсилля Івана?

·     Чи сприймається загибель Івана як трагедія?

Пригадайте останній епізод повісті. Чи було щось для вас дивним і несподіваним?

(Повість закінчується описом оригінального похоронного обряду, в основу якого лягли і друковані матеріали, і власні спостереження, про які ми дізнаємося з листа до Аплаксіної від 19 липня 1911 року. Коцюбинський писав про своє перебування на похороні в селі Головах: ”Вночі вмерла десь стара жінка — і ось із далеких хат зійшлися люди. На лавці під стіною лежить покійниця, горять перед нею свічки, а в хаті поставлені лавки, як в театрі, і на них сидить маса людей. Тут же, у покійниці в сінях зібралась повеселитись молодь. І яких тільки ігр не було. Сміх роздавався безперервно, жарти, поцілунки, крик, а покійниця скорботно стулила уста, і мигтять похоронним блиском свічки. І так всю ніч. Такий сильний контраст, що я й в наступну ніч не міг заснути під враженням сцени”.

Пригадайте загадкову усмішку на обличчі Івана. Яку ж ідею обстоює автор?

Чи змогли б закохані поєднати свої долі, якби Марічка залишилася живою?

Ось ми розкрили ще одну таємницю цього прекрасного твору. А зараз дізнаємося про долю кінофільму «Тіні забутих предків».

Коцюбинський закохався в Карпати у 1910-му. Параджанов – у 1963-му. Гуцульщина і Коцюбинський дали українській літературі виняткову повість. Гуцульщина і Параджанов народили цю «правдиву казку гір» вдруге – як знаковий для українського кіно фільм. Коцюбинському пощастило : кіно версія Параджанова за його повістю – найвідоміший український фільм у світі, який увійшов у двадцятку найкращих кінострічок усіх часів і народів і здобув десятки міжнародних нагород. Його названо маніфестом українського поетичного кіно і назавжди введено до контексту світової культури.

Після виходу «Тіней» на екрани Параджанов став славетним ,посівши почесне місце поряд із метрами світового кіно. Історія трагічної любові Івана (І.Миколайчук) і Марічки(Лариса Кадочникова) сколихнула світ. Почався тріумфальний хід картини екранами світу ( на Заході фільм демонструвався під назвою «Вогненні коні») – 28 призів на міжнародних фестивалях у 21 країні (є запис у Книзі рекордів Гіннеса).

Фільм був задуманий до 100-літнього ювілею М.Коцюбинського.

«Все, що бачите на екрані, було насправді. Так, як плачуть гуцули, ніхто не може плакати. Це був рік життя , прожитого біля вогнища, біля джерела натхнення,- говорив Параджанов на обговоренні щойно знятого фільму. І продовжував:- На жаль, нас підвів автор, він був відсутній з першого дня.»

Гуцулів у фільмі зіграли самі гуцули. Масовки, натуральні кадри праці горян, спів і музика – все це внесло особливий, правдивий дух Гуцульщини. Гуцулів навіть возили до Києва, записували у павільйоні. Треба було записати трембіти. Просто неба це важко було зробити. Параджанов десятеро трембітярів разом трембітами заледве запхав у літак і привіз до Києва. Причому інструменти везли у пасажирському салоні.

Прем’єра стрічки була дозволена в Україні лише через рік після того, як фільм обійшов світові кінотеатри й отримав схвальні оцінки. Причиною такої затримки стало те, що режисер Сергій Параджанов навідріз відмовлявся показувати «Тіні забутих предків» у перекладі російською, мотивуючи це тим, що мова є одним із невід’ємних художніх елементів фільму. Сама стрічка і її прем’єра стали знаковими. Іван Дзюба вирішив скористатися прем’єрою фільму, щоб публічно повідомити про арешти української інтелігенції у Львові. Зал перед початком фільму був заповнений вщент. Після виступу Параджанова Іван Дзюба вийшов на сцену та став перераховувати імена арештованих. Його почали глушити сиренами, намагалися зіштовхнути зі сцени. У цей час В’ячеслав Чорновіл закликав незгодних із такою політикою встати на знак протесту. Третина залу підвелася. Після перегляду фільму поет Василь Стус звернувся до присутніх зі словами : «Хто проти тиранії, встаньте!» І підвівся увесь зал. Після акції протесту Іван Дзюба, В’ячеслав Чорновіл були звільнені з роботи, а Василь Стус виключений із аспірантури. Саме під час прем’єри фільму Параджанова Стус вперше публічно заявив про свою громадянську позицію.

Отже, фільм за повістю М.Коцюбинського «Тіні забутих предків» розбудив національну свідомість і гідність, став поштовхом до прозріння і розуміння українцями себе як великого народу. 

VI. Рефлексія

·        Чи допомогла вам повість більше пізнати людей, життя ?

·        Над чим змусила задуматись ?

VII. Домашнє завдання.

   Напишіть твір – роздум : «Чому кохання – вічна таїна ?»